Захист виробничої практики в магістрів-перекладачів
Минулого четверга, 9 квітня 2026 року, магістри освітньої програми «Філологія (Германські мови та літератури (переклад англійська та німецька мови включно))» звітували про результати своєї виробничої практики, яка тривала з 2 лютого по 27 березня 2026 року.
Спробуймо розповісти про неї у форматі питань і відповідей.
«І де ж проходила практика?»
Завдяки своїм розлогим зв’язкам зі стейкголдерами кафедра перекладу, прикладної та загальної лінгвістики пропонує здобувачам широкий діапазон баз виробничої практики, які представляють різноманітні сфери індустрії лінгвістичних послуг і перекладу зокрема. Так, цьогоріч наші здобувачі пробували свої сили в органах державної влади (Національній комісії зі стандартів державної мови, Київ), промисловості (Науково-виробниче підприємство «Радій», Кропивницький), компаніях лінгвістичної індустрії (студія дубляжу і постпродакшену «Постмодерн» та Агенція локалізації «UnlockTeam», обидві — Київ), сфері книговидання («Видавництво Богдан», Тернопіль) і закладах культури (Музей мистецтв, Київ).
«Як це все відбувалося?»
Визначальною рисою нинішньої виробничої практики стала залученість наших студентів у реальні виробничі проєкти. Так, магістрантки Д. Демченко й О. Ільїна перекладали виданий Радою Європи посібник із проведення стандартизованих іспитів на знання мови «Aligning Language Education with the CEFR: A Handbook» (2022). Причому їм випала честь бути першопрохідцями не тільки в налагодженні співпраці з цим новим для нас стейкголдером, а роль інноваторів у самій процедурі: дівчата організовували перекладацький проєкт і керували ним, залучаючи до роботи молодших колег з освітнього рівня «бакалавр», які одночасно з ними проходили виробничу практику на своїй освітній програмі. Користуючись набутим досвідом з перекладу, локалізації, термінографії та менеджменту перекладацьких проєктів у середовищі Trados Studio, вони перекладали посібник, укладали до нього термінологічний глосарій, редагували переклади бакалаврів і забезпечували постійний контроль якості, моніторинг виробничого процесу й комунікацію між усіма учасницями.
Цілковито несхожим вийшов досвід магістрантів Д. Радька та В. Скотаренко, яким довелося пізнати «гіркий хліб» спілкування із замовником. Ці здобувачі працювали з одним із найбільших офіційних відеоігрових локалізаторів в Україні і займалися перекладом та локалізацією шутера «Industria II» для офіційного релізу гри в Україні. Проте затримки в комунікації із замовником (розробником) гри та її дистриб’ютором вели до того, що фінальної збірки побачити до кінця практики їм так і не вдалося, попри ранній початок роботи, дотримання всіх графіків перекладу та активній залученості компанії «UnlockTeam» у спроби прискорити випуск локалізації. З іншого боку, це стало яскравою демонстрацією реалій виробничого процесу, труднощів багатостороннього спілкування, коли не все залежить від перекладача або бюро перекладу.
З аудіовізуальним контентом мала справу О. Колесник, яка виборола право проходити практику у чи не найвідомішій компанії, що займається субтитруванням, озвучуванням, дублюванням і постпродакшеном в Україні — «Постмодерн». З її продукцією ви регулярно маєте справу, коли ідете в кіно або запускаєте улюблений серіал на платформі Netflix. Справа в тім, що через значну завантаженість (і насиченість програми стажування) ця компанія бере тільки одного практиканта, але охочих потрапити туди було більше однієї людини. І перш ніж потрапити на студію дубляжу, О. Колесник довелося позмагатися за це право з трьома іншими конкурентами. Про свою роботу у «Postmodern» їй довелося розповідати в дуже загальних рисах і вкрай фрагментарних прикладах, бо договір про нерозголошення, який забезпечує найвищий стандарт безпеки для конфіденційної інформації — справа серйозна і в сфері розваг.
Нові грані співпраці з нашими давніми партнерами, НВП «Радій» та Музеєм мистецтв відкривали А. Волошина, С. Михайленко, В. Савеленко та В. Скрипнік.
«А якщо я вже і так працюю за фахом?»
Відповідь дуже проста: якщо ви працюєте за фахом (перекладачем або спеціалістом підрозділу зовнішньоекономічної діяльності) і можете підтвердити це відповідними документами (завіреною копією трудової книжки, довідкою з місця роботи й характеристикою), то виробничу практику ми вам зарахуємо і так. Адже немає сенсу множити сутності — ви уже довели свою професійну придатність і знаєте подекуди більше від нас.
«Що б ви нам порадили?»
Однією з цілей звітних конференцій з виробничої практики є аналіз чинних освітніх програм на предмет їх відповідності вимогам ринку й роботодавців. Збираючи враження й відгуки стейкголдерів-роботодавців і здобувачів, які щойно вернулися з баз практики, ми отримуємо свіжі ідеї та думки, як покращити, осучаснити й модернізувати зміст освітнього процесу.
От і цього разу ми почули пропозиції:
1) додати модулі або вибіркові компоненти, які би зосередили увагу на перекладі текстів під озвучення та дублювання;
2) організувати майстер-класи з кіноперекладу за участі досвідчених практиків*;
3) оптимізувати модель командних проєктів у рамках виробничої практики, надавши можливо більшу кількість методистів від кафедри для їх супроводу.
Нагадаємо, в жовтні 2025 року ми зустрічалися онлайн з відомим кіно- і книжковим перекладачем Олегом Колесніковим, у чиєму доробку понад 200 художніх фільмів і з десяток книжок про кіно (зокрема, біографії акторів та твори за сценаріями кінофільмів, т. зв. новелізації).
