Студенти цифрових технологій готують основу для нового STEM-проєкту
Студенти цифрових технологій разом із викладачами розпочали підготовчий етап нового STEM-проєкту. Цього разу в центрі уваги опинилася не звичайна електронна схема чи окремий навчальний модуль, а дитячий електромобіль, який має всі шанси отримати «друге життя» у форматі навчальної робототехнічної платформи.
Перший етап роботи був присвячений огляду конструкції машинки, оцінюванню стану корпусу, колісної бази, електронних вузлів, проводки та можливих місць для встановлення нових компонентів. Студенти аналізували, які елементи можна використати повторно, що потребує заміни, а що може стати основою для подальшої модернізації. Саме з таких практичних дій і починається справжнє інженерне мислення: не просто «увімкнути й подивитися», а зрозуміти, як це працює і що з цим можна зробити далі.
Особливо відповідальну місію взяв на себе студент групи ЦТ23Б Іващенко Денис, який проводив первинний технічний огляд машинки. Інструмент у руках, уважність до деталей, відкритий корпус і серйозний підхід до справи одразу показали: перед нами вже не просто дитяча іграшка, а майбутній інженерний об’єкт. Як і належить у справжній лабораторії, усе починається з простого правила: спочатку розібрати, потім зрозуміти, а вже потім зібрати назад. Бажано так, щоб після збирання не залишилося «зайвих» деталей, бо це вже окремий рівень технічної майстерності.
Окремої уваги заслуговує студентка Побіяха Софія (ЦТ23Б), яка стала першим «тест-пілотом» майбутнього проєкту. Її фото в електромобілі стало одним із найусміхненіших моментів підготовчого етапу. Машинка ще не отримала нову електроніку, датчики й програмне керування, але вже успішно пройшла перевірку на харизму. А це важливо, адже STEM-проєкт має бути не лише технічно змістовним, а й цікавим для демонстрації.
Вагому роль у підготовці проєкту відіграли викладачі Трифонова Олена Михайлівна, Садовий Микола Ілліч та Соменко Дмитро Вікторович. Вони підтримували студентів фаховими порадами, допомагали оцінити технічний стан машинки, визначити можливі напрями модернізації та спрямувати перші ідеї в реальне інженерне русло. Завдяки їхній участі робота набула не лише практичного, а й навчально-дослідницького характеру.
Викладачі уважно стежили, щоб творчий ентузіазм студентів не перетворився на хаотичне «розберемо, а там побачимо». Вони вчасно ставили правильні запитання: як буде організовано керування, де розмістити електроніку, які датчики використати, як забезпечити живлення та безпечну роботу пристрою. І, звісно, не обійшлося без доброго гумору: поки студенти оцінювали корпус і проводку, наставники вже бачили в машинці майбутнього робота-кур’єра, який одного дня, можливо, доставлятиме методичні матеріали, студентські завдання або хоча б гарний настрій між аудиторіями.
Під час роботи учасники також обговорили подальші напрями розвитку проєкту. Серед можливих рішень – встановлення мікроконтролера, сенсорів, світлової індикації, системи дистанційного або автономного керування. У майбутньому така платформа може використовуватися для вивчення основ робототехніки, програмування мікроконтролерів, електроживлення, діагностики та командного інженерного проєктування.
Цінність цього STEM-проєкту полягає в його наочності та практичності. Студенти працюють не з абстрактною схемою, а з реальним об’єктом, який можна дослідити, модернізувати, запрограмувати й протестувати. Саме такий формат навчання допомагає краще зрозуміти зв’язок між теорією та практикою, розвиває технічне мислення, відповідальність і вміння працювати в команді.
Інформацію підготував студент групи ЦТ23Б Колесник Юрій



